Джимі Гендрікс і клоуни
Одного разу Джимі Гендрікс разом із басистом свого гурту Ноелом Реддінгом навідався до ліверпульського пабу, перехилити кілька гальб пива. Обидвоє виділялися з загального натовпу чудернацькими зачісками та одягом - шиї обгорнуті рожевими хустками, Ноел мав на собі яскраво-брунатні кльоші, а Гендрікс був одягнутий у старовинний військовий мундир часів Британської імперії, з лівреями на рукавах та безліччю золотих ґудзиків. Під ним хизувалася напіврозщіпнута сорочка, оздоблена піратськими орнаментами. Гардероб довершували вузькі штани з брунатного оксамиту.
Вони підійшли до барної стійки, щоб зробити замовлення, але бармен, побачивши їх, відмовився їх обслуговувати:
– Вибачте, хлопці, але таким як ви ми не відпускаємо. В нас свої правила.
Це було несподіванкою для молодих музикантів, особливо для Гендрікса, якому ще жодного разу не відмовляли у випивці в британських генделиках - особливо у Лондоні, де його вже впізнавали, як рок-зірку, і мали за бажаного клієнта. Але це був найзвичайнісінький паб у Ліверпулі, місті Бітлів. Першою думкою Гендрікса було те, що йому відмовили через колір шкіри.
Гендрікс сердито запитав у бармена:
– Це тому, що я чорний?
На що той розгнівано відповів:
– Ні, Боже борони, чувак! Ти що, не читав оголошення при вході?
Ноел пожартував, що випивку тут подають, мабуть, лише членам гурту Бітлз, і пішов до виходу подивитися, що ж там було написано. На зовнішньому боці дверей висіла афіша цирку, розташованого неподалік на цій же вулиці. Під афішею звисало від руки написане оголошення, яке, очевидно, пояснювало причину відмови. Прочитавши її, Ноела охопив нестримний регіт.
Регочучи, він повернувся до барної стійки, де застав Гендрікса в розпалі суперечки з барменом. Бармен вже завівся і почав кричати:
– Я тобі вже сказав! Ми не можемо вас обслуговувати! Там на дверях, - він показав в бік виходу, - все написано! І якщо хоч одного вашого брата запустити сюди, то потім вас вже не здихаєшся! І тоді моєму бізнесу гаплик! Тут від вашого цирку вже і так одні збитки! В об´яві все зрозуміло сказано - клоунам вхід заборонено!
За мотивами книги “Room Full of Mirrors: A Biography of Jimi Hendrix by Charles R. Cross”